Метод скоригованого балансу
Метод скоригованого балансу - це метод обліку, який базує фінансові витрати на суму (-і), що заборговується наприкінці поточного рахункового циклу після розміщення кредитів та платежів.
РОЗКЛАДУВАННЯ ВНУТРІВЛЕНОГО методу балансу
Метод скоригованого балансу використовується для обчислення відсотків, що належать до більшості ощадних рахунків, а також деяких емітентів кредитних карток. За цим методом відсотки, зароблені на ощадному рахунку, обчислюються наприкінці місяця після оприбуткування всіх операцій, включаючи дебети та кредити. Рахунки на кредитних картках, які обчислюють фінансові витрати за методом скоригованого балансу, включають пільговий період, оскільки покупки, здійснені та сплачені протягом проміжного періоду між останньою випискою та завершенням поточного рахункового циклу, не враховуються у коригуваному балансі власників рахунків. .
Використовуючи метод скоригованого балансу
Ось приклад того, як працює метод скоригованого балансу:
Припустимо, що ви перевели залишок на кредитній картці у розмірі 10 000 доларів США наприкінці попереднього платіжного циклу вашої картки. Під час наступного періоду рахункового циклу ви сплачуєте баланс на 1200 доларів. Ви також отримуєте кредит на повернуту покупку у розмірі 200 доларів. Якщо припустити, що ви не здійснювали жодних інших операцій за цей період, коригуваний баланс вашого рахунку для розрахунку ваших фінансових витрат склав би 8 600 доларів США, замість того, щоб базуватися на початкових 10 000 доларів.
Переваги методу скоригованого балансу
Способи коригування балансу споживачі можуть відчувати значно нижчі загальні відсоткові витрати. Фінансові витрати розраховуються лише на кінцеві залишки, що призводить до зниження витрат на відсотки порівняно з іншими методами розрахунку фінансових витрат, таких як середньоденний баланс або попередній метод балансу. З трьох підходів, коли йдеться про підрахунок залишків кредитних карт, емітенти карт застосовують метод скоригованого балансу набагато рідше, ніж або метод середньоденного балансу (найпоширеніший), або попередній метод балансу, який виключає платежі, кредити та нові покупки що відбувся протягом поточного рахункового циклу, для обчислення фінансових витрат.
Як умова Федерального закону про запозичення правди (TILA), емітенти кредитних карток повинні розкривати споживачам свій спосіб обчислення фінансових витрат, а також щорічні періодичні процентні ставки, збори та інші умови у своїй заяві про умови та умови. На додаток до кредитних карток та накопичувальних рахунків метод коригування балансу використовується також для розрахунків комісій за інші види відновлюваної заборгованості, включаючи кредитні лінії власного капіталу (HELOC).
Порівняйте інвестиційні рахунки Ім’я постачальника Опис Розкриття рекламодавця × Пропозиції, що з’являються в цій таблиці, є партнерствами, від яких Investopedia отримує компенсацію.